09
Березня

ДЯКУЮ, ЮРА!!!

Важко писати якісь рядки, коли у вухах стоїть незмінний голос волинської спортивної журналістики… Важко усвідомлювати, що обірвалась нитка життя людини, яку, мабуть, знала вся вболівальницька аудиторія футбольного клубу «Волинь», та й узагалі, без перебільшення – пів Луцька… Важко уявити, що у найсвіжіших спортивних хроніках не прозвучить до болю знайоме «у студії – Юрій Яцюк»…

Людина, якій потрібно було декілька секунд, щоб знайти телефонний номер будь-якого спортсмена, тренера чи спортивного функціонера Волині. Ходяча спортивна енциклопедія. Справжня глиба знань про волинський спорт. Людина, яка просто асоціювалась, асоціюється і асоціюватиметься з волинським спортом, бо ж як зайде мова про якусь спортивну тему, завжди знайдеться хтось, хто вставить – «так, бачив вчора сюжет Юри про це»….

Людина, яка не просто так носить звання Заслуженого журналіста України. Ще декілька днів тому Юрій Антонович усе бігав по студії «Аверсу»: записував спортсменку на передачу, народного депутата на привітання рідної школи, а потім планував графік на наступний місяць та збирався протягом цього часу відвідати декілька спортивних подій в різних куточках України. Людина, яка уже чекала нарешті відновлення сезону улюбленої та рідної футбольної команди…

 

Збираючи спогади і думки про Юрія Яцюка, можна написати багатотомну книгу… Щоправда, це не змінить одного – прикра автомобільна аварія 8 березня 2019-го року забрала його до іншого світу. Завжди чуйний та співчутливий, він не так давно, 26 січня, прощався зі своїм хорошим другом та легендарним українським футбольним коментатором – Сергієм Дерепою. А якраз того дня, 8 березня, проводив у останню путь свого товариша та ще одну глибу волинської спортивної журналістики – Романа Флішаровського…

Тому понад усі співчуття, просто хочеться подякувати Юрію Антоновичу. Подякувати за постійний спортивний ентузіазм, за вірність рідному краю – адже людина з такими талантами і знаннями могла б спокійно розвинути кар’єру до національних та міжнародних масштабів. Подякувати за постійну посмішку і робочі «підколи» – недарма Юрій Антонович добрячий шматок життя присвятив грі та суддівству у КВН. Подякувати за те, що він міг знайти спільну мову з будь-ким з колективу, і попри величезний багаж досвіду та знань залишався щирим, добрим та компанійським хлопцем. Подякувати за те, що про волинських спортсменів знає уся країна – адже саме він завжди робив найсвіжіше, найактуальніше та найексклюзивніше про наш спорт. Пообіцяти те, що його учні та колеги спробують підтримати висвітлення усіх спортивних подій області на такому височенному та шаленому рівні. Дякую, Юрію Антоновичу! А якщо простіше – дякую, Юра!

Керівництво та працівники Федерації футболу Волині висловлюють щирі співчуття з приводу передчасної смерті справжнього Друга нашої команди – Юрія Яцюка…